С днем рождения, Мастер.
26 апреля 1986 года. Наверное, я никогда не смогу объяснить, почему я так трепетно отношусь к этой дате, почему нежно люблю Припять и все ее тени и почему слово "Чернобыль" - одно из самых ярких в моих мыслях, снах и образах. И не нужно, да. Пожалуй, и не нужно объяснять.
телефоную тобі опівночі, читаю свої недонароджені вірші
кожній із мертвих тіней на сірих, оголених радієм стінах,
кожній молитві і мрії. Й ім'я твоє в віршах моїх - незмінне,
але кожного двадцять шостого квітня - і-н-ш-е.
замовляю нам час на двох, декілька хвилегодин у ніч
занадто близького тисяча дев'ятсот вісімдесят шостого
ми з тобою обидва живі в інформаційному метапросторі
твоя доля в розмові зі мною залишається віч-на-віч.
@темы:
беспробудни,
настроения,
по венам,
похуй, пляшем (с),
сиреневый джокер,
бета-версия жизни,
словотворное,
впечатлительным нечитабельно,
дай бог такого никому,
разбавляя улыбки,
теги под грифом "серьезно",
2014