люблю я, когда мне стихотворения посвящают, да...
ти зухвало читаєш долю, як рекламу на сітілайтах
запиваєш повільно чужі таємниці білим напівслодким
знаєш бо, за усіх "не тих" неодмінно буде розплата,
кожен сам собі крила рубає чи сни забиває в колодки.
ти сьогодні для мене Будда, хоч комусь і кат-екзекутор
довіряю попіл від мрій, колір від вижовклих фотокартОк
відблиск посмішки у очах після кави й дрібки цикути...
розклади мені з цього "вічність", бо не вміє більше ніхто.