пятница, 29 июля 2011
15:01

Эпилог*

продавец паранойи
*для параноиков - это название альбома группы "Агата Кристи"
тут лежат тексты
пожалуй, один из немногих альбомов, которые нравятся "вот прям всё и сразу", обычно люблю песни выборочно и за что-то одно: за музыку, текст, настроение. А здесь - три в одном. Приятно.
особо нравятся: "Алхимик", "Билеты проданы", "Разные люди", "Пароль", "Сердцебиение". С последней песни, к слову, и появилось желание прослушать весь альбом.











и бонусом:


Этот альбом сделал мне июль, как своего часу, песни Би-2 - февраль и май.
"Веселый мир" - это вообще шедевр, имхо.
Спасибо.

@темы: беспробудни, чужое, но в тему, по венам, сиреневый джокер, no pain, покуритель счастья, впечатлительным нечитабельно

URL
14:35

продавец паранойи
Джокер, нельзя столько ржать. Вот правда. Вот... ну не-ль-зя ))
харэ ржать, кому говорю!


@темы: беспробудни, сиреневый джокер, покуритель счастья, впечатлительным нечитабельно

URL
01:32

да, я опять о своем)

продавец паранойи

@темы: фотографически, чужое, но в тему, по венам, сиреневый джокер, no pain, покуритель счастья

URL
четверг, 28 июля 2011
05:48

Як Горь Горинем став

продавец паранойи
радость моя, помнишь, я тебе сказку обещал?))) переведешь - напишу дальше
ps не спрашивай, какую траву я курил, и почему не сплю в шесть утра (да, ты прав, я и не ложился)
pps да, я садист ))

Інакше, як Горем його й зовсім не називали, навіть вдома. І не тому, що він був малим вередливім шкодником, що з раннього ранку століття аж по самий його переднічний хвостик мав снагу щось утнути, десь накапостити й комусь завдати як не лиха, то співрозмірного собі лишенятка. Горем його називали на честь батька-Горинича, діда-Горинича, прадіда-Горинича, та пра-пра-діда, котрий, як не дивно, теж носив це славне чи то ім'я, чи прізвисько. А Горь був ще малий: ну що там казковому змієві якихось триста рочків? Мале-еча, куди йому хоча б Горинем зватись, що вже про Горинича мовити?
- Підростеш, - казала мати, - ще й не такого наслухаєшся. Радій ото, поки Горь.
Горь був слухняним змієм і радів. Файно, скажу вам, радів, ажно підлісок полум'ям трескотів-заходився од дитячої радості. Й аби ж то тільки він...
Братиків і сестричок у Горя не було, проте було три голови. Як водиться, між собою вони періодично гризлися, сварилися, ділилися одна з одною цукерками та цікавими думками. Від останніх, до речі, Горь щонайбільше і потерпав. Спробуй тут відмов у шкоді, коли тебе у три голоси вмовляють. Але річ не про шкоду, зовсім ні, річ про те, що братиків-сестричок у Горя не було, сусідів - теж (хто ж ото піде у сусіди до Змія Горинича та його Зміївни? Хіба що нащадки Дива, але ж де їх напастись, кожному Гориничу у сусіди?), а грати сам-з-собою Горь все зовсім занудився. Погодьтесь, не так весело триста років бути наодинці із собою, хай навіть ти й трьоголовий нащадок Змія Горинича і вмієш ліси підпалювати, щоб погиготіть з гори, спозираючи.
Ото й Горь коли-не-коли сумував, що нема з ким гратись.
Одного разу, як раз, коли хвостик третього Гориного століття завернувсь аж до дев'яностого року, малий знай собі вирішив, що вже достатньо дорослий, щоб світ подивитись, себе показати, на обкладинку збірки казок втрапить. Погомонів сам із собою, поміркував та й полетів геть із домівки.
Шлях у "ой, не знаю, куди, але гарно ж!" виявився довгий та складний. Але хіба ж підлітка складнощами зупиниш? А ви ото спробуйте, вам аргументують: "та що! Але цікаво ж! Я сам! Я зможу" - й далі собі набиватимуть синці на лобі, не слухаючи підказок (їх у он-лайн іграх вимикають, що там про життя казати), бо самостійно - то модно й круто. Як у фільмах. От і Горь не зупинився, й тим паче додому не повернув. Хоча останнє, чесно кажучи, трапилось не з-за відчуття самості(йоності), а з-за банального "заблукав, блін". Доречі, про млинці. Їсти хотілось, а готувати Горь не вмів. Бо нащо? Мама ж нагодують. А мама лишилась дома. Діле-ема. На голодний шлунок голови сварились між собою, Горь ще більше плутав між небесно-сторінкових доріг, навіть раз чи два боляче вдаривсь у палітурку, десь заплутавсь у цупкій нитці, яку, недовго вагаючись, від щирої Гориньської душі і підпалив. А збірка казок: бемць! - і розсипалась. Й сторінки переплутались на підлозі, така-от халепа трапилась у бібліотеці загальноосвітньої школи номер вісім.
Далі події розвивались аж надто стрімко, як для підлітка, що звик виміряти часопростір у віках та кілометрах:
Ганя, на яку впала книжка, голосно зойкнула і похапцем зібрала розсипані сторінки, геть їх переплутавши. Але не треба її звинувачувати, Ганя тільки-но закінчила перший клас і перейшла у другий, за літо трохи підзабула математику, розгубилась й зовсім розівчилась рахувати до ста. До того ж, книжка вдарила по плечу, а це боляче навіть для дорослого п'ятикласника, що вже казати про дівча, що тільки-но перейшло у другий? Словом, сторінки геть переплутались, а сорок шоста, з Горем, й зовсім відлетіла під стелаж. Через тридцять п'ять хвилин, на перерві, Миколка зазирнув у бібліотеку, бо грав у хованки з Петриком та Іваном. Кращого місця, щоб сховатись, малий у житті б не знайшов, а тут от - така затишна підстелажна ніша! Не надто й довго думаючи, Миколка підліз під полицю й причаївся там. А поки чаївся, гигикав, коли Петрик зазирнув у бібліотеку й Миколу не помітив, - побачив гарнюсю таку сторінку з недопрочитаною казкою й файним малюнком. Підповзши ближче, хлопча знайшло велику літеру після крапки і почало тихенько так, по складах, читати. За цим заняттям його й помітила Варя, що принесла тьоті Ліді, бібліотекарці, збірку дитячих віршів до свят, як і просила Тамара Павлівна, Варьчина вчителька. Миколка перелякавсь, гепнувсь головою, коли різко підхопивсь, почухав потилицю, виліз з-під полиці, прихопивши з собою сторінку, по якій, як ми з вами пам'ятаємо, летів Горь й шугонув геть з бібліотеки. На арифметику.
Й все було б інакше, коли б по дорозі до кабінету Миколка не зупинивсь біля умивальника, щоб набрати в долоні води і оббризкати Настусю, що Миколці дуже подобалась: ще не настільки, щоб за коси смикати, але вже в такій мірі, щоб водою пирскати. Настуся озирнулась, Миколка показав язика й гайнув на урок, звісно ж, зовсім підзабувши про аркуш з книжки, що так і лишивсь на краєчку умивальника. До речі, вимкнуть воду Миколка теж підзабув, тож сторінка поступово наливалася вологою, ставала важче, сповзала по білому керамічному боці раковини, аж до решітки, крізь яку просочувалась у труби вода...

@темы: беспробудни, по венам, сиреневый джокер, покуритель счастья, тебя хоть целиком в цитатник! (с), впечатлительным нечитабельно, oui, Monsieur

URL
среда, 27 июля 2011
16:59

пост ржача над собой

продавец паранойи
упс))) я правда случайно ХДДДДД
Джокер, ты мудак)
йой ^^
ну, и чтобы не флудить



апд
и, да, прости, я сделал это еще раз!
уиииииииии)))
Джокернержатьнержатьнержать

@темы: беспробудни, для особо ревнивых личностей: я буду по тебе скучать, идиот...(с), похуй, пляшем (с), сиреневый джокер, тебя хоть целиком в цитатник! (с), впечатлительным нечитабельно

URL
15:32

Мрзд

продавец паранойи
знаешь, "мир тесен" становится уже не смешно)
хотя, чего я вру. Очень даже смешно.
Ой-ой-ой, что же будет дальше? Интере-есно (с) Дроссельмейер



да-да, я чувствую себя мерзким старикашкой с шестеренками
ну и чтобы всуе не поминать...)
ps кто умница - увидел параллели
впрочем, умниц тут не водится
в данном конкретном случае
ой-ой-ой, что же будет дальше? Интересно-интересно.

@темы: беспробудни, по венам, сиреневый джокер, покуритель счастья, впечатлительным нечитабельно

URL
06:47

клубная жизнь

продавец паранойи
вкратце: я успел, да, аккурат вовремя
из плюсов: было весело и чуть-чуть сумасшедше
из минусов: музыка, цены, блондинистый инфантил-гей
из интересностей: танцы втроем; Джокер, ненароком соблазнивший вышеупомянутого блондина; бучи (ваааа ^^), девочка-которая-клеилась-к-Х.; пара; лезгинка; сны в метро
из неприятностей: Брэн, ты сел на мои наушники, когда перебрасывал фото, и сломал их. Это печаль и трагедь, вот.
спокойной ночи)
ps Бандит, я надеюсь, мы сегодня наконец пересечемся

@темы: беспробудни, по венам, сиреневый джокер, покуритель счастья, впечатлительным нечитабельно, вдребезги на Тауэрский мост

URL
вторник, 26 июля 2011
19:33

о добрых намерениях и дороге в ад

продавец паранойи
принял ко сведению, сделал выводы
учту.

@темы: беспробудни, сиреневый джокер

URL
14:40

1.25

продавец паранойи
дихання, розіп'яте на стінах
промінням сонячним
чи, ба! місячним,
золотаво-осіннім цього літа
що надто схоже на квітень 1986,
що без вістку згинув
і ось відшукавсь, промінням сонячним зринув
на стінах міста навічно-тіней,
захитавсь на гойдалках синіх
як метерлінкове щастя чи навіть дитячі мрії
у згублений квітень замість каміння кинуті
затавровані в не-житті
на березі Прип'яті
мені було шість
я й досі блукаю там, де загубив свій м'ячик
шукаю дівча, що у квітні заходилось плачем
бо атом спалив її платтячко
й червоногарячи бантики
у золотавім волосі,
схожім на осінь
я досі шугаю тіні
замість птахів
бо того квітневого ранку
я залишивсь без тіла
як і вони
диханням розіп'явсь по стінах
між дітьми загубленних тіней
від гарячого спалаху
закарбувавсь у пам'яті
маминій
і, кажуть (я чув у вітрах!) -
у всенародній
колись не-сьогодні,
а в чітко означену дату
а зараз мені вже час
шукати оте дівча
казати йому і собі: нумо, не плач
і мовчати, що нас нема
і гайсати по мертвих вітах
й по сірим стінам
по шибкам віконним
радіаційним фоном.

@темы: похуй, пляшем (с), сиреневый джокер, бета-версия жизни, словотворное, тебя хоть целиком в цитатник! (с), впечатлительным нечитабельно

URL
воскресенье, 24 июля 2011
11:59

улыбательности

продавец паранойи
спасибо, посмеялся
а вообще, мне сегодня приснился не самый хороший сон, который был успешно промоделирован
это было... очень
и сам сон: реалистичный, захватывающий, с подводными течениями
и память, которая не подвела, люблю ее за это
но это было страшно, особенно финальный акт

@темы: я оставляю себе право на страшные сны, сиреневый джокер, впечатлительным нечитабельно, дай бог такого никому

URL
суббота, 23 июля 2011
23:55

продавец паранойи
23.07.2011 в 01:52
Пишет  Sagleri:

Итак...

Кто был на прошлых "Сказках": там будет еще и третья часть.
Далеко не детская. Будет над чем посмеяться и подумать.
Так что милости просим.
Вход - пока лето - свободный.

КРОССПОСТ КАТЕГОРИЧЕСКИ ПРИВЕТСТВУЕТСЯ


URL записи

@темы: чужое, но в тему

URL
23:28

продавец паранойи
23.07.2011 в 22:51
Пишет  Brandon Sword:

Джокер сделал мне хорошо)))



URL записи

@темы: фотографически, беспробудни, сиреневый джокер, PS - фотошоп, а не постскриптум, вдребезги на Тауэрский мост

URL
23:22

моей ромашечке

продавец паранойи




@темы: фотографически, беспробудни, сиреневый джокер, покуритель счастья, oui, Monsieur, PS - фотошоп, а не постскриптум

URL
15:14

продавец паранойи
А Брэн - телепузик с подподушечной фотки, на которую дрочит Адриан!

@темы: хиханьки, тебя хоть целиком в цитатник! (с), вдребезги на Тауэрский мост

URL
пятница, 22 июля 2011
16:32

продавец паранойи
нямка же!


@темы: чужое, но в тему

URL
12:12

фотомысли

продавец паранойи
черт-черт-черт...
у нас в центре посетители центра хотят детскую студию фотографии
помещение у нас есть, вполне приличное
свободные часы есть
и мне эгоистично так хочется учить детишек фотографировать
бля, хочу фотоаппарат
хотя я могу учить и на цифромыльнице, чо уж там...

@темы: фотографически, беспробудни, по венам, похуй, пляшем (с), сиреневый джокер, no pain, покуритель счастья, впечатлительным нечитабельно, дай бог такого никому

URL
среда, 20 июля 2011
22:14

love story

продавец паранойи
модели - Франц и Чикатило
фотограф -  Сиреневый Джокер

Это чувственней, чем "Горбатая гора".
Это ярче, чем последняя часть эпопеи про Гарри Поттера.
Это то, чего вы так долго ждали.

Ф&Ч: LoveStory



@темы: фотографически, беспробудни, сиреневый джокер, no pain, покуритель счастья, тебя хоть целиком в цитатник! (с), впечатлительным нечитабельно, PS - фотошоп, а не постскриптум

URL
21:38

ура! мальчик!

продавец паранойи
модели - Лёша и Франц
фотограф -  Сиреневый Джокер
Лёшка - мало того, что первый мальчишка в моём портфолио-2011, с ним еще и работать - одно удовольствие. Живой, искренний, непосредственный и с потрясающей улыбкой



@темы: беспробудни, сиреневый джокер, покуритель счастья, PS - фотошоп, а не постскриптум

URL
20:37

продавец паранойи
модель -  Офицер Похухоль
фотограф -  Сиреневый Джокер

фотосет большей частью спонтанный, скорее часть прогулки, чем запланированное и подготовленное мероприятие
Джеймс, хочу тебя в платье и венке из одуванчиков-ромашек-васильков)



@темы: фотографически, беспробудни, сиреневый джокер, покуритель счастья, PS - фотошоп, а не постскриптум

URL
19:39

веселости

продавец паранойи
Джокер решил объединить дневники. Вот ведь теперь будет сидеть на втором, удалять записи. Или закрывать. Или не будет, ибо на кой черт это нужно?
Что было, то прошло. А объединение, собственно, ради творчества.
апд: интереса ради перечитал свой дневник, и понял, что удалять там толком нечего. Только ряд устаревших флешмобов, чисто универские и уже не нужные записи и прочее цитатное
прямо странно
но хо-ро-шо ведь
и скоро этот дневник пополнится еще на 21 страницу

@темы: сиреневый джокер

URL