ти зухвало читаєш долю, як рекламу на сітілайтах
запиваєш повільно чужі таємниці білим напівслодким
знаєш бо, за усіх "не тих" неодмінно буде розплата,
кожен сам собі крила рубає чи сни забиває в колодки.
ти сьогодні для мене Будда, хоч комусь і кат-екзекутор
довіряю попіл від мрій, колір від вижовклих фотокартОк
відблиск посмішки у очах після кави й дрібки цикути...
розклади мені з цього "вічність", бо не вміє більше ніхто.